go here гороскоп совместимости совместимость по гороскопу женщина весы мужчина дева любовный гороскоп гороскоп любовный на 2017 год по дате рождения гороскоп на любовь рак и козерог любовный гороскоп раку на сегодня click to see more click to see more гороскоп женщина гороскоп любовь совместимость рака гороскоп на сегодня любовный стрелец click at this page гороскоп на сегодня козерог женщина любовный от павла глобы гороскоп для раков в любви на 2017 год любовный гороскоп василиса володина любовный гороскоп на пятницу любовный гороскоп click the following article гороскоп совместимость пар льва и рыбы see more гороскоп гороскоп please click for source гороскоп гороскоп любовный для овен на сегодня козерог скорпион click гороскоп сегодня click at this page любовный гороскоп сексуальный сексуальный гороскоп водолей и весы гороскоп на совместимость он козерог она рак гороскоп близнецов сегодня любовный любовный гороскоп овны на неделю гороскоп совместимость check this out гороскоп совместимости check this out гороскоп совместимости please click for source тельцы мужчины любовный гороскоп любовь по гороскопу игры гороскоп совместимости мужчина телец и женщина рак continue reading любовный гороскоп водолей на гороскоп совместимости близнецы и весы совместимость 1001 гороскоп любовный гороскоп гороскоп совместимость гороскоп совместимости любовный гороскоп женщина телец и мужчина рыбы любовный гороскоп для мужчин тельцов совместимость знаков восточный гороскоп совместимость девы гороскоп любви гороскопы совместимость в паре гороскоп по совместимости телец и телец como track задачник алгебре
программа для пчеловодства методы пчеловодства медоносные базы

Поиск

Опрос

Новый дизайн сайта

Нравится
Не нравится
Зачем это?

скачать dle

Реклама

Кнопки



Статьи » Основные медоносные и лекарственные растенияВаточник сирійський: за і проти

  • Теги:
  • - 0 +

Ваточник сирійський: за і проти
Про цю рослину як про перспективний ме-додай донедавна гово­рили та писали чима­ло. І от п. Закржевсь-кий С.В. ("Бджолярсь­кий круг", №2, 2012) оголосив небезпечні властивості ваточни­ка - злісного бур'яна та отруйної рослини... Що ж далі? І де прав­да: перспективний і корисний чи шкідли­вий і небезпечний це вид для пасічництва? Ваточник відомий не лише медодайними, а й лікарськими, харчовими (!), технічними та декоративними властивостя­ми. Ваточник сирійський, і справді, агре­сивний, як кажуть ботаніки, адвентивний вид для сільськогосподарських ланів. Але до чого тут медодайна база бджільництва? Там, де вирощують польові культури, ваточ­никові, звичайно, не місце. І то неправда, що його не можна вивести з території. Черкаські спеціалісти пропонують обробляти навесні та влітку проростки ваточника обприскуван­ням д.в.ізопропіламіновою сіллю гліфосфату (10 л/га) в суміші з іншими хімікатами (д.в. 2,4-дихлорфенок-сіоцтовою кислотою, д.в.клопіралідом, прилипачем тощо).

А от площі, де не вирощують сільсько­господарські культури, цілком перспек­тивні для вирощування ваточника сірійсь­кого як цінного медодайного виду. Тут його агресивні біологічні властивості стануть пасічникові в нагоді: росте швидко, до умов зростання невибагливий, догляду майже не потребує, нектаропродуктивність висока. За різними авторами (С.Г. Миньков, М.М. Глухова тощо), цей показник коли­вається в межах 200-1000 кг/га.

Закржевський С.В. зауважує, що "...нек­тар ваточника для бджіл не шкідливий, але якщо людина з'їсть ложку такого меду, їй буде погано". Так, подібні застереження зустрічаються в літературі. Але хтось перевіряв їх? Чи, може, ви чули, скільки лю­дей, що споживали такий мед не ложками, а чашками, потрапили до лікарні? А то по­винно було б саме так бути, шановний п. Закржевський, бо ваточника в Україні вже чимало і збирають з нього нектар бджо­ли не кілограмами - центнерами, а то й тоннами.

А тепер факти. У США, звідки ваточник сирійський походить, він здавна вважаєть­ся цінним медодаєм. Його масово вирощу­ють у штатах Массачусетс, Північна Ка-роліна, Теннессі, Техас, Небраска, Калі­форнія. Зокрема, у Мічігані одна бджо­лосім'я іноді збирає з ваточника за сезон, пересічно, 23 кг товарного меду. А за спри­ятливої погоди нектару квітки рослини виділяють стільки, що велика бджолосім'я може за день зібрати 6-8 кг меду (!). Дивно, чому ж американцям від споживання такої кількості меду ваточника сирійського не стає погано? Адже, п.Закржевський, усій американській нації доцільно було б вийти на боротьбу з ваточником - небезпечним ворогом суспільства, якби ваші слова мали б хоч краплю істини...

Змушений вам, шановні читачі, дещо пояснити, перервавши аргументи на ко­ристь позитивної для людини медодайності ваточника сирійського. Чому ця рослина ви­явилась за походженням "американкою", а не "мешканкою" Близького Сходу? Так вже вийшло, що ботаніки помилилися. Справа в тому, що італійський мандрівник Корнуті виявив і вперше описав ваточник в Америці як кендир, якого бачив раніше на Близькому Сході (у Сирії). Потім відомий шведський ботанік Карл Лінней виявив цю помилку, але все ж залишив за рослиною видову назву "сирійський", чого із зрозумілих причин не слід було робити. Зокрема, в науковій літе­ратурі цей вид часто називають ваточником Корнуті на честь людини, яка вперше його описала, і щоб не наголошувати на псевдо-батьківщину ваточника - Сирії...

Ваточник сирійський: за і проти
Тепер повернемося до характеристики властивостей меду з ваточникового некта­ру. Він світлий з легким жовтуватим відтінком, різниться тонким ніжним арома­том і надзвичайно специфічним приємним смаком. У спеку мед у стільниках швидко втрачає вологу, стає густим і важким. Тому його складно відкачувати. Стільники дово­диться попередньо нагрівати, щоб збільши­ти плинність ваточникового меду. Отже, з відкачуванням краще поспішити, не вичіку­вати, доки мед у чарунках загусне.

А ще ваточник сирійський є цінною лікарською рослиною. У його насінні міститься строфант - дефіцитний для ліку­вання серцевих захворювань засіб. Водним екстрактом із суцвіть ваточника обробля­ють виразки, нагноєння, місця укусів комах (у т.ч. і тих же бджіл). У суцвіттях ваточни­ка міститься ефірна олія. Якщо зібрані в стані квітування суцвіття зберігати у мар­левих мішечках, її вміст зростає до 0.3-0.7 %. До речі, цю ефірну олію активно ви­користовує французька парфумерна ком­панія "Коті", а французи знаються на пар­фумах і шкідливі для здоров'я людини рос­лини для цього не використовують.

Відвар із кореневищ ваточника має сильні блювотні та проносні властивості. За легендою, саме так лікував хворих Ескулап (Асклепій), чиїм ім'ям назвав ваточник К.Лінней (на латині - Asclepias siriaca, Асклеniас ciriaka). У стеблах, а найбільше у ко­реневищах ваточника міститься густий і клейкий молочний сік, у складі якого от­руйний для людини гліоксид асклепідіан. Саме він здатний викликати смертельне от­руєння. Мабуть, це і стало головною причи­ною негативної оцінки рослин у деяких су­часних публікаціях, хоч наявність отруй­них речовин в одних органах рослини не свідчить про токсичність інших. Скажімо, в тиса ягідного пагони та шпильки отруйні (надзвичайно отруйні!), а от шишкоягоди - солодкі та приємні, зовсім нешкідливі для людського організму. Кореневища і листя папороті орляка також дуже отруйні, а мо­лоді листки в японців - національна стра­ва, смачна, поживна і корисна для здоров'я. Їх (молоді листки орляка) японці та й дехто вже з наших (автор нотатки, зокрема) ак­тивно збирають щовесни. До того ж більшість отруйних видів рослин успішно використовується в медицині.

Тому не все так погано з ваточником, як це здається на перший погляд. І вже зовсім несподіваною для нас є інформація про їстівні властивості ваточника. Виявляється, американці (тільки не дивуйтеся) викорис­товують ваточник сирійський... у харчуванні. Вони споживають молоді стебла цієї рослини навесні в салати, як у нас це роблять із проростами холодку (спаржі, якщо російською мовою). З молодих проростків ваточника та­кож готують солодкий сік, а з квіток - навіть цукор. Звичайно, цей цікавий досвід корисно перейняти й популяризувати в нас, хоч він і не стосується теми нашої дискусії.

Важливо інше: ваточник сирійський - цінна медодайна рослина, яку цілком перс­пективно культивувати на площах, що не використовуються у сільськогосподарсько­му виробництві. Це території рекультивова­них земель, узлісся, галявини, береги річок і ярів тощо. Коли ж, скажімо, наш ваточник опиниться на ланах або на городах, тоді ставлення до нього буде тим же, що й до пирію, волошок, берізки. І не треба, п. Закр­жевський, дарма "воду каламутити" та пасічників лякати. Краще вивчити досвід тих піонерів-новаторів бджільництва, які не лише збагачують медодайну базу країни но­вими перспективними видами рослин, а й виконують ці роботи в промислових масш­табах.

В.К. ТЕРЛЕЦЬКИЙ,

кандидат біологічних наук, доцент Луцького інституту розвитку людини Університету "Україна", ботанік. Бджолами займаюсь з 1991 р., а той раніше. На пасіці два десятки сімей.

Бджолярський круг/За рентабельну пасіку №3, 2012

Обсудить на форуме>>

<<назад

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.
  • Опубликовал together, 31-10-2012, 19:44
  • Просмотров: 7870