go here гороскоп совместимости совместимость по гороскопу женщина весы мужчина дева любовный гороскоп гороскоп любовный на 2017 год по дате рождения гороскоп на любовь рак и козерог любовный гороскоп раку на сегодня click to see more click to see more гороскоп женщина гороскоп любовь совместимость рака гороскоп на сегодня любовный стрелец click at this page гороскоп на сегодня козерог женщина любовный от павла глобы гороскоп для раков в любви на 2017 год любовный гороскоп василиса володина любовный гороскоп на пятницу любовный гороскоп click the following article гороскоп совместимость пар льва и рыбы see more гороскоп гороскоп please click for source гороскоп гороскоп любовный для овен на сегодня козерог скорпион click гороскоп сегодня click at this page любовный гороскоп сексуальный сексуальный гороскоп водолей и весы гороскоп на совместимость он козерог она рак гороскоп близнецов сегодня любовный любовный гороскоп овны на неделю гороскоп совместимость check this out гороскоп совместимости check this out гороскоп совместимости please click for source тельцы мужчины любовный гороскоп любовь по гороскопу игры гороскоп совместимости мужчина телец и женщина рак continue reading любовный гороскоп водолей на гороскоп совместимости близнецы и весы совместимость 1001 гороскоп любовный гороскоп гороскоп совместимость гороскоп совместимости любовный гороскоп женщина телец и мужчина рыбы любовный гороскоп для мужчин тельцов совместимость знаков восточный гороскоп совместимость девы гороскоп любви гороскопы совместимость в паре гороскоп по совместимости телец и телец como track задачник алгебре
программа для пчеловодства методы пчеловодства медоносные базы

Поиск

Опрос

Новый дизайн сайта

Нравится
Не нравится
Зачем это?

скачать dle

Реклама

http://химзаказ.рф/ где можно купить спирт.
· authorized representative to supply centrifuge to Russia

Кнопки



Статьи » Зима (временный физиологический покой)Значення умов зимівлі для неблагополучних бджолосімей

Значення умов зимівлі для неблагополучних бджолосімей
Щоб знайти оптимальні умови зимівлі бджіл, тобто такі, які відповідали біологічним особливостям їх орга­нізму і водночас були економічно ефективними, прова­дили різні дослідження.

Спостерігали зимівлю при несприятливих умовах, та­ких як відсутність у сім'ях маток, наявність у вуликах меду з домішкою паді чи при хворобі бджіл на нозема­тоз. Все це дало в деякій мірі можливість вловити якісь моменти їх стану, по яких можна зробити певні виснов­ки. Так, у одному з дослідів з'ясовувалося, скільки кор­му витрачають бджоли при зимівлі надворі в різних температурних умовах; проведено спостереження і за сім'ями, у яких були матки і в яких не було їх, щоб з'ясувати вплив безматковості на результат зимівлі. Ви­явилося, що ці сім'ї по своїй силі, кількості корму та рамок у гнізді й по інших показниках були ідентичні. Протягом зимівлі в один і той же час через кожні п'ять днів сім'ї зважували. В результаті з моменту поставлен­ня досліду з 1 грудня і до кінця досліду — 20 березня, тобто за 110 днів, в умовах зими Харківської області витрата корму на сім'ю без матки була 4 кг 900 г, а з маткою — 3 кг 250 г. Таким чином, сім'я без матки ви­трачала корму більше, ніж з маткою, на 1 кг 650 г, або на 150,7%. Тут середньодобова витрата корму дорівнює на бджолосім'ю з маткою 29,5 г, а без матки — 44,5 г.

За час зимівлі витрата корму в безматковій сім'ї була нерівномірна, зміна температури зовнішнього по­вітря позначилась на зміні ваги сім'ї. Причому пониже­на температура зовнішнього повітря більш сприятливо позначилась на витраті корму бджолами, ніж дещо вища (табл. 23).


Таблиця   23

Витрата корму безматкової сім'ї при різних температурах

З таблиці 23 видно, що коли витрату корму при низьких температурах взяти за 100%, то в умовах під­вищеної температури повітря ця витрата буде більша в сім'ї з маткою на 128—133%, а без матки — на 150— 176%.  Таким чином, підвищена температура тут вплину­ла на безматкову сім'ю менш сприятливо. Безматкова сім'я при зміні температури поводилась інакше, ніж з маткою. Так, з 15 по 25 січня (за 10 днів) при середній температурі зовнішнього повітря + 0,4° витрата корму в сім'ї без матки дорівнювала 60 г на добу, а в сім'ї з маткою — 20 г, або в 3 рази більше. При зниженні ж температури з 30 січня по 9 лютого сім'я без матки ви­трачала корму більше тільки в 2,3 раза. В іншому випадку з 30 грудня по 30 січня при середньомісячній температурі — 4,0° витрата корму в сім'ї з маткою була 30 г, а без матки —61,6 г, або в 2 рази більше, а при ще зниженій температурі з 30 січня по 29 лютого — в 1,5 раза.

Безматкова сім'я при знижених температурах була значно спокійніша, ніж при підвищених. Така поведінка бджіл не пов'язана із зміною температури навколиш­нього повітря, а тісно пов'язана з біологією бджолиного клуба взимку. Відомо, що підвищення зовнішньої тем­ператури призводить до деякого розрихлення клуба бджіл, а це в свою чергу підвищує виробництво тепла та обмін речовин, отже веде до більшої витрати корму.

З цього виходить, що бджолині сім'ї, які зимують без матки, витрачають корму більше, ніж з маткою. Крім цього, безматкові сім'ї при зниженні температури менше витрачають корму, а при переході із зниженої на підвищену температуру на витрату корму реагують більше, ніж нормальні сім'ї. Отже такі сім'ї,  хоч і можуть бла­гополучно перезимувати, але щодо кількості витрачено­го корму зимівля їх нерентабельна. Таким чином, і для безматкової сім'ї зимівля при трохи зниженій темпера­турі надворі більш сприятлива, ніж у зимівнику.

Про те, що зимівля бджіл надворі більш сприятлива для неблагополучних сімей, свідчать й інші приклади. Так, спостереження (В. І. Полтев, 1956) за хворими на нозематоз сім'ями, які зимували надворі, дозволили при­йти до висновку, що знижена температура гальмує по­ширення хвороби. Це, мабуть, пояснюється тим, що в нормальних умовах зимівлі бджоли менше витрачали корму, а нормальна волога повітря сприяє регулюванню нагромадження задньої кишки бджоли.

Проведені спостереження щодо впливу вологи повітря і нагромадження задньої кишки бджоли в кінці зимівлі переконливо свідчать, що послабленню напруги задньої кишки в цей час зимівлі сприяє сухе повітря. Наприкін­ці зимівлі вологість повітря в зимівнику буває настільки велика, що, як кажуть, «протипоказана» для бджіл, хво­рих на нозематоз.

Часто йдуть у зимівлю й такі сім'ї, в яких запас меду має домішку паді, і вони, крім того, ще й неблагополуч­ні щодо захворювання на нозематоз. У таких випадках при зимівлі у зимівнику, особливо коли в ньому висока вологість повітря, неминуча загибель, якщо не всієї сім'ї, то великої її частини. В цих умовах хвороба знач­но поширюється, що веде до виснаження бджіл. Такі бджоли навесні дають великий відхід, знесилюючи цим сім'ю. Сім'ї неблагополучні щодо нозематозу, які мають у меду домішки паді, перезимовують надворі значно краще, ніж такі сім'ї в зимівнику.

В певній мірі впливають на хід зимівлі й такі зовніш­ні умови, як ступінь вологості повітря у вулику та в атмосфері, сторонній шум, запах, світло.

 

Вологість повітря.

 В процесі дихання бджоли разом з вуглекислотою виділяють через трахейну систему ба­гато водяної пари. Кожна середня по силі сім'я протягом  зими  виділяє  у вигляді пари більш як 5 кг води.

Повітря, виділене бджолами, насичене парами, тепліше, а тому й легше повітря, що оточує. Воно піднімається вгору і звітрюється через вентиляційний отвір. У теплих приміщеннях, наприклад в зимівниках, водяні пари частково конденсуються у вулику і частково виходять з нього. Звичайно вважається, що для сім'ї під час зимів­лі досить води, яка нагромаджується у вулику за раху­нок конденсації пари. У нагромадженні водяної пари у вулику велике значення має температура, наявність вен­тиляційних отворів та їх розміщення. При підвищеній температурі в зимівнику і при наявності верхніх венти­ляційних отворів у вулику багато водяної пари виходить з вулика. Внаслідок цього бджолам не вистачає води, і вони відчувають спрагу. Особливо це спостерігається в сильних сім'ях, у яких рано з'явився розплід. Таке явище дуже нервує бджіл, вони виходять з вуликів і кі­нець кінцем гинуть. При зниженій температурі водяна пара у великій кількості осідає у вулику, бджоли задо­вольняються цією водою і не відчувають спраги. Та практика показала, що повітря у вулику нерідко буває перенасичене вологою, в результаті чого кінці стільни­ків пліснявіють, а стінки і особливо кутки вулика ста­ють вогкими. Це буває тоді, коли через низьку зовнішню температуру і недостатню вентиляцію пара не затримує­ться, а осідає на стінках вулика і на не вкриті бджола­ми стільники. Таке надмірне нагромадження вологи у вулику під час зимівлі призводить до явно негативних наслідків.

Від надмірності вологи у вулику мед, особливо не вкритий бджолами вбирає воду, розріджується, внаслі­док чого створюються умови для його бродіння. Такий мед за6езпечує переповнення кишечника бджіл калом, у них з'являється пронос, який призводить до великих втрат бджіл або до повної загибелі сім'ї.

Отже, водяна пара у вулику має істотне значення в зимівлі бджіл. Нагромадження їх у вулику піддається регулюванню, і це слід робити, пов'язуючи із станом нав­колишньої температури.

Чим нижча температура середовища, тим нижча від­носна вологість повітря. Такий стан при зимівлі бджіл надворі позитивно впливає на водний баланс їх орга­нізму. При підвищеній вологості тіла у бджіл швидше заповнюється задня кишка за рахунок розрідження її вмісту.

Робочій бджолі при сприятливій температурі і воло­гості повітря властиве зворотне вбирання води із задньої кишки. Це підтвердила робота по нагромадженню калу, проведена зразу ж після виставляння бджіл із зимівника на точок, а потім ще через чотири дні. Бджоли за цей час ще не облітались, бо несподівано настали холоди. Перед виставленням бджіл у зимівнику відносна воло­гість повітря була 80—85%, а атмосферного — тільки 40—45%.

Щоб з'ясувати вплив відносної вологості середовища на водність калу, взяли для першого аналізу 300 бджіл— по 100 з кожного вулика. Від препарованих кишечників відокремили задню кишку і зважили бджіл. Після зва­жування її висушували у сушильній шафі при темпера­турі 40°. Так була визначена волога калу задньої кишки. Внаслідок  цього  виявилось,  що  коли  при  першому аналізі в середньому від 300 бджіл вага калового на­вантаження  в   однієї   бджоли  дорівнювала  32,4   мг,  а сухої речовини — 0,0254 мг, то при другому  (через чо­тири дні) —від 114 бджіл — 28,89 мг, тобто на 3,51 мг, або на 12,11%, менше і сухої речовини — 0,0289 мг, тоб­то на 35 мг, або на 13,78%, більше.                                 Така зміна водності калу за порівняно короткий строк  у зв'язку із зміною відносної вологи навколишнього по­ вітря свідчить,  що в тілі  бджоли за  відповідних умов   відбувається  процес  вбирання  води   із   задньої   кишки   і вихід з тіла, (через трахейну систему) у вигляді пари     3 цього можна зробити висновок, що коливання від­носної вологи навколишнього повітря є сприятливим для зимівлі бджіл фактором. При підвищенні відносної во­логи навколишнього повітря до 80—85%  (як це рекомен­дується) бджолі важче регулювати водний баланс свого тіла. Для гідрорегулювання бджолам час від часу необ­хідна знижена вологість повітря. При низькій вологості його підвищується вологоємкість. Чим  більша остання, тим інтенсивніше видалення води з вмісту задньої киш­ки. Про достовірність цього свідчать дані, одержані  в результаті   спостережень   за   тривалістю   життя   бджіл, які утримуються в різних умовах вологості повітря. Під­вищена відносна вологість останнього (80%)  виявилась менш  сприятливою для  життя   бджіл    взимку.    Більш сприятливо впливає на зимівлю знижена вологість, при якій   бджоли   довше   живуть.   В   досліді   А.   Вудрова (1935 р.)   були  одержані  такі дані  по  відносній воло­гості: при 25,5% бджоли прожили 35,2 дня, а окремі до 72 днів; 50,9% — 30,9, а окремі 60; 73,5% — 24,5, а окре­мі  46; 93,1%   бджіл  прожило  8,4,  а  окремі—16 днів.

Ці роботи свідчать, що для зимівлі бджіл оптималь­на умова відносної вологи повітря в приміщеннях не 80—85%, а в середньому — 60% (з періодичними коли­ваннями в бік зменшення). 

А. Бюдель (1952), спостерігаючи за вологістю гнізда, прийшов до висновку, що в гнізді при наявності роз­плоду відносна вологість повітря коливається в межах 40—45% і зниження її до .17—25% нешкідливе для бджіл.

В умовах же зимівлі бджіл надворі при знижених температурах вологість повітря в гнізді нормалізується. Тому тільки цим можна (в поєднанні з комплек­сом умов) пояснити менше калоутворення у бджіл взимку.

 

 

Сторонній шум.

Деякі пасічники вважають, що необ­хідно як можна рідше відвідувати зимівник, щоб не турбувати бджіл. Сторонній шум, який час від часу ство­рюється, не завжди однаково виявляє шкідливу дію на бджіл під час зимівлі. Внаслідок такого шуму бджоли виходять із стану спокою, починають діяльність і витра­чають непродуктивно багато корму, переповнюють ки­шечник і т. ін. Як бджоли збуджуються, можна встано­вити на слух.

Ми провели спостереження за бджолами, які зиму­вали надворі, щоб встановити, як вони реагують на різ­ні види шуму (рух автомашини, робота в майстерні то­що). Для цього використали предмети, які при ударі да­ють сильні звуки, стріляли з гвинтівки, стукали по землі важким предметом тощо. Все це робили на різній від­стані від вулика. За допомогою гумової трубки, встав­леної крізь льоток ближче до клуба бджіл, прослухову­вали його. Внаслідок такого спостереження встановили, що бджоли були більш чутливі до ударів молота по мерзлій землі на віддалі від вулика до 10 м й більше. Отже, клуб бджіл взимку реагує більше на ті постійні шуми, які відчуває крізь предмет — вулик, і менше — крізь повітря. Відомо, що бджоли дають різні звуки, але їх не можна вважати звуками. Наприклад, бджола, яка нападає на ворога, дає звуки інакше, ніж та, шо прилетіла з взятком. Своєрідне гудіння чути тоді, коли підсаджують матку.

 

Бджоли можуть пристосуватися до постійних шумів. Тоді вони не хвилюються дуже і перезимовують благо­получно.

 

Сторонній запах.

Найважливішу роль у житті бджоли відіграє нюх, органи якого розміщені у неї на вусиках. Поруч з органами нюху знаходяться органи чуття. Таке близьке розміщення цих органів (нюху і чуття) створю­ють специфічні особливості, які сприяють пізнанню но­вого предмета.

У бджіл добре розвинутий нюх. Завдяки цьому вони знаходять корм і розпізнають своїх ворогів. Бджоли по запаху добре розрізняють шкідливі для них речовини і при наявності їх починають хвилюватися. Коли помі­стити бджолину сім'ю у приміщення, де є несприятливі для бджіл запахи, то зимівля проходитиме погано. 

Зимівля бджіл проходить погано і тоді, коли поблизу є силосна яма, громадська вбиральня, нафтобаза, гноє­сховище. Від запаху загниваючого силосу спокій у бджіл порушується, вони хвилюються, гудуть і, незважаючи на низьку температуру навколишнього повітря, виходять з вулика й гинуть. Це слід враховувати особливо тоді, коли бджоли зимують надворі, в місцях, не захищених від сторонніх запахів.

 

Світло.

 Відомо, що світло, яке проходить у гніздо крізь отвір льотка не шкодить бджолам, які зимують надворі. У зимівнику денне світло є збудником, і чим вища температура, тим інтенсивніша діяльність бджіл. Так, на сім'ї бджіл, що зимують у зимівнику при темпе­ратурі + 4—6°, денне світло діє негативно. Бджоли при денному світлі або яскравому електричному освітленій підвищують свою діяльність: більше дають шуму, вихо­дять крізь льоток. Якщо довго освітлювати вулик, бджо­ли хвилюються ще більше, починають рухатися, вихо­дять з вулика і багато їх гине.

138. «Вплив низьких температур взимку на житттєдіяльність бджіл», П.В. Малашенко, Держсильгоспвидав УРСР, Київ,1963.

Обсудить на форуме>>

<<назад

Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо войти на сайт под своим именем.
  • Опубликовал together, 4-12-2012, 20:42
  • Просмотров: 6398