|
ЯК ОЗДОРОВИТИ БДЖІЛ БЕЗ МЕДИКАМЕНТІВ | Сільське господарство
У 2008 році П. Я. Хмара випустив у світ нову працю “Технологія оздоровлення бджіл без медикаментів - шкодочинів здоров’ю людей”. Зустрічаючись з бджолярами по всій Україні, автор знайомить їх з своєю технологією, описаною у книжці, та демонструє винахід “Ізолятор для бджолинної матки”, запатентований ним.
Пасічники пересвідчуються, що винахід може принести їм велику практичну користь, а технологія заслуговує великого досягнення у науці про бджільництво. Тільки практика, майбутні покоління пасічників дадуть достойну оцінку винаходу П. Хмари.
Ізолятор бджолинної матки - це прямокутний розбірний ящичок, величиною у бджолорамку, виготовлений з пластмасових решіток, що використовується у бджільництві. Ізолятор ставлять в гніздо, поселивши в нього матку. Бджоли вільно спілкуються з маткою, але сама вона не може відкладати яйця.
За допомогою ізолятора можливо регулювати кількість розплоду в бджолосім’ї, а також оздоровлювати бджіл від варроатозу, паралічів, гнильців, аскосферозу, нозематозу та інших хвороб. Наприклад, щоб позбутися кліща варроа, потрібно 200 днів в період осінь-зима утримувати матку в ізоляторі. Бджоли, які не годують розплід, живуть 12-13 місяців, а кліщ живе до 180 днів. Тому, на початок весни сім’я, в якій перезимувала ізольована матка, повністю позбувається кліщів без медикаментів та зусиль пасічника.
Звичайно, при лікуванні інших захворювань, крім використання ізолятора, потрібно провести дезінфекцію вулика та стільників. Також важливі знання і вміння пасічника, щоб вчасно і правильно виконати лікувальні заходи, не допустивши помилок.
Головна функція ізолятора: регулювання червління матки. Якщо потрібно, наприклад, зупинити її яйценосність перед взятком, то за десять днів до медозбору слід помістити матку в ізолятор. Відкритого розплоду у бджолосім’ї не стане, бджоли не годуватимуть личинок, а носитимуть нектар.
Застосування ізолятора гарантує зупинку роїння. Розплоду взимку і навесні до обльоту в сім’ї не буде. На взятки з акації, липи чи інших медоносів можна підготувати бджолосім’ї лише із закритим розплодом. Також, коли у природі немає взятку, при допомозі ізолятора можна не допустити розмноження бджіл.
Для лікування хвороб розплоду (гнильців, аскосферозу (кам’яного розплоду) та інших), слід на 22-24 дні ізолювати матку, а потім пересилити бджолосім’ю у продезинфікований вулик з новими стільниками. При хворобах льотних бджіл: козематозі, різних
паралічів і т. д. матку слід ізолювати на дев’ять днів. Після цього весь запечатаний розплід потрібно забрати, але так, щоб з хворої сім’ї не були перенесені бджоли.
Використання ізолятора для бджолиної матки дає змогу ліквідувати варроатоз без медикаментів, застосовувати заходи профілактики та оздоровлення бджіл без ветеринарних та медичних препаратів, вносити зміни в технологію утримання та управляти ройовим станом бджолосім’ї, підвищувати продуктивність її та мати кращі медозбори.
Можна також успішно перезимовувати у вулику 5-6 запасних маток, що будуть потрібні ранньою весною. Слід лише у вулику зробити 5-6 відділень з окремими льотками та покласти в них одну-дві медові рамки з довгоживучими бджолами та ізольованою маткою.
Деякі бджолярі-практики з різних областей України вже проекспериментували ізолятор під час зимівлі бджіл 2008-2009 роках.
Сергій Головінов з Харківської області (ж. “Український пасічник” №2, 2009 р.) пише, що позбавлення сімей при допомозі ізоляції матки надто пізнього осіннього і раннього весняного розплоду, дало влітку 2009 року жваві, сильні бджолосім’ї. З початку квітня до 10 травня сім’ї наростили по 7-9 стільників розплоду. Проте, кліщів в сім’ях, де їх було більше 2%, потрібно було ще обробити.
Голова асоціації пасічників Донецької області Анатолій Цопь пише у журналі “Український пасічник”, що витрати корму у кожній експериментальній сім’ї на 5 кг менше. Виявилось, що бджоли не обігрівають в ізоляторах хворих, з дефектами маток. Навесні безматочним сім’ям можна підсадити іншу матку. Спостереження довели, що бджоли, які вийшли з зими і які не годували розплід, не трутнявіють. (Дві безматочні бджолосім’ї протримали ще травень, а потім підсадили їм матки, яких бджоли спокійно сприйняли).
Пасічник Олексій Бєляєв з Харкова називає винахід П. Я. Хмари винаходом сторіччя, який можна поставити в один ряд з винаходом вулика П. І. Прокоповича, медогонки - Грушки, технологією спареного та об’єднаного утримування бджіл Озерова.
Отже, у порівнянні з традиційним утриманням, вигода від використання ізолятора П. Я. Хмари очевидна. Потрібно лише навчитися ним користуватися.
Автор:Валентин МЕЛЬНИК, голова осередку “Братство бджолярів України”.
Джерело: "Рідний край" від 19.02.2010
|
