Нотатки із зошита "Діда Василя")
"...во многой мудрости много печали; и кто умножает позна-ния, умножает скорбь."
(Біблія. Кн. Еклесиаста или проповедника. Гл. 1:18)
Останнім часом у наших часописах часто з'являються матеріали про використання деревоволокнистих плит (ДВП) для виготовлення вуликів. Ось, наприклад, витяг з однієї із таких статей: "ДВП широко застосовую на своїй пасіці приблизно з 1975 р., а пасічникую з 1962 р. Ціную ці матеріали за відносну дешевизну та головне — за малу вагу, легкість і швидкість обробки, естетичний вигляд виробів з них... А для перегородок, заставних фартухів ліпшого матеріалу, ніж ДВП, не варто шукати. На виготовлення витрачаються хвилини, вироби не жолобляться, не розшаровуються, практично не бояться вологи, яка може виникнути у вулику. Всі мої вулики обладнані ними. ...Змушений продати свою "фабрику меду", виготовлену з урахуванням передового досвіду" (УП, №4,2002 р. с.31). Подібна інформація також подана в статті "Вулики з ДВП" (УП, № 3, 2004 р., с.26-27), а в № 6 "Пасіки" за 2004 р. (с. 21), у дописі "Удосконалюю український вулик", досвідчений бджоляр радить молодим пасічникам" ...корпуси виготовляти тільки з ДВП" (?!). Те ж саме у № 8 "Пасіки" за 2003 р. (с. 18-19) —досвідчений бджоляр радить використовувати ДВП не тільки для конструкції вуликів, а й робити з неї медогонки (?!), мотивуючи тим, що матеріал "обійдеться всього в 1 грн. 40 коп".
Це все написано бджолярами-практиками.
А ось що говорять учені. В бесідах з доктором біологічних та медичних наук, професором Г.Д. Бердишевим (свого часу лікував Ден Сяо Піна і Кім Ір Сена) ми торкалися питання впливу навколишнього середовища на продукти бджільництва. А в подарованій ним книзі "Гармония дома и человека как основа здоровья в XX1 веке" (2002 р., с. 134) я знайшов ще й таке: "У Німеччині багато жителів, проживаючи в будинках, при будівництві яких використано ДВП, тяжко захворіли. Захворювання, викликані шкідливими парами, різноманітні — від пошкоджень мозку до пошкоджень периферійної й імунної систем... Формальдегідні смоли насичують житло випарами, які справляють канцерогенну і мутагенну дію."
Так от, знаючи ще й з інших джерел, що використання ДВП через його токсичність обмежується під час виготовлення меблів і оздоблення житла, я вирішив глибше дослідити ступінь впливу цих матеріалів на продукти бджільництва і на бджолу.
У новій (2004 р.), дуже цікавій, книзі "Условия обитания медоносних пчел", яку подарував мені її автор В.М. Корж, про матеріали для вуликів не сказано нічого. То що: матеріал, з якого виготовляють вулики, не має відношення до "средьі обитания" бджіл?! Зовнішня температура, вологість повітря, освітлення, вітер, опади, рельєф місцевості, навколишні рослини, водойми, грунти, гравітаційне і магнітне поля землі, постійне змінне електричні поля атмосфери, природна радіація (радіоактивність) землі, промені сонця, електромагнітні поля радіопередавачів, електрополя високовольтних ліній передач, низькочастотні поля генераторів, акустичні поля, звукове і ультразвукове випромінення — враховано все в цій книзі, в тому числі ґрунтовно досліджено як усі ці фактори впливають на бджіл. А про вплив матеріалів нічогісінько. На моє запитання щодо цього Валерій Миколайович тільки розвів руками і погодився допрацювати цю тему і розповісти в періодиці. В іншій солідній роботі "Увага —бджоли!", яка вийшла в світ у м. Стрию 1997 року і також стоїть на чільному місці моєї книжкової полиці, І.Д.Брик (на фото третій справа) говорить про вплив погоди,туману, роси, водойм, геометри вулика, льотка і прилітної дошки, положення вулика відносно горизонту. Але ні про матеріали, ні про їхній вплив на бджіл та їхню продуктивність і продукти, я знову нічого не знайшов.
Дослідники провели дуже цікаві й ґрунтовні дослідження до дрібниць (хоча в бджільництві дрібниць не буває) і багато чим моїй пасіці зарадили, але проблему матеріалів для виготовлення вуликів проігнорували і мені не допомогли. Тому я звернувся до написаної вченими Л.І. Боднарчуком і Т.Д. Соломахою книги "Вулики. Історія створення та різні системи" (Київ, 1998 р.). Дивно, але щодо матеріалів, з яких виготовляють вулики, також я не знайшов практично нічого, окрім трьох сторінок (с. 102 —104), на яких йдеться про ДВП (очерет, глина, ДВП). Монографія затверджена до друку вченою радою Інституту бджільництва ім.. П.І.Прокопо-вича ААН України. І я засумнівався —ДВП рівноправно поставлена головним інститутом країни поруч із природними матеріалами!? А довго сумніватися в моєму віці — то велика розкіш, тому я сказав собі: "До роботи, діду"!
Предметом моїх досліджень є якість продуктів бджільництва і всього, що на цю якість впливає. В тематичних книгах і працях про вплив ДВП на бджіл і продукти бджільництва я нічого не знайшов, тому звернувся до фахівців Інституту екогігієни та токсикології ім. Л.І. Медведя. Вони довго не могли второпати про що йдеться, а коли зрозуміли, то не могли повірити, що хтось може використовувати ДВП для виготовлення вуликів, де виробляється такий цінний продукт —мед. Це "нонсенс", а по-українськи "нісенітниця", і, мовляв, досліджень з цього питання немає. Разом з керівником відділу гігієни полімерів та токсичних відходів, кандидатом медичних наук Н.Є. Дишиневич ми підняли наукові праці та доробки інституту з цього питання. Тут також нічого подібного ми не знайшли. А от про вплив ДВП на щурів, бактерій, мух дрозофіл, на рослини — матеріалу більше, ніж досить. Ось що ми "накопали" в авторитетних джерелах.
Про вплив ДВП на живі организми і продукти бджільництва"
"Для придания ДВП водостойко-сти в масу перед подачей на отли-вочную машину вводят водно-емульсионньїе фенол-формальде-гидньїе смоли (5-15 % от массы волокна), парафиновьіе и др. змульсии, а также осадители (сер-нокисльїй алюминий)". (Енциклопе-дия полимеров. М., 1974 г.; Спра-вочник по применению полимеров. К., 1984 г.).
Зробимо перший підрахунок: у лежаку, обшитому ДВП товщиною З мм тільки з середини (до 1 м2) формальдегіду — від 100 до 300 г.
'Враховуючи складність перекладу термінів, цитати подаю мовою оригіналів.
Чисельними дослідженнями встановлено виділення з цього матеріалу токсичних речовин формальдегіду та фенолу.
Далі наводимо цитати з книги "Формальдегид", підготовленої під редакцією чл.-кор. АМН СССР Н.Ф.Ізмерова (М., 1982 р., із серії "Международньїй регистр потен-циально токсичньїх веществ (МРПТХВ)".
"Формальдегид легко растворя-ется в воде (у меду близько 20% води. — Авт.). 35 -40 %-ний вод-ньій раствор формальдегида на-зьівается формалином. Формальдегид получают окислением метилового спирта кислородом возду-ха, а также путем окислення метана.
Как вторичньїй продукт формальдегид образуется в воздухе из вьіхлопньїх газов автомобилей в результате сложньїх и многооб-разньїх фотохимических реакций, активируемьіх ультрафиолетовой радиацией солнца. На расстоянии 1 - 2 м от оживленной автомобиль-ной трассьі содержание формальдегида — от 2 до10 мг/ м3 (порог по изменению електроенцефалло-граммьі головного мозга — 0,05 мг/м3). Другим источником загряз-нения биосферьі являются сточ-ньіе водьі (при использовании в гидротехнических сооружениях составов, содержащих фенольньїе спиртьі и фенольї).
Формальдегид является умерен-но токсичним веществом. Летальная доза для человека —3,5- 5,25 г (це , якщо смолу на хліб намазати і зїсти його. — Авт.).