Нотатки із зошита "Діда Василя")
"...во многой мудрости много печали; и кто умножает позна-ния, умножает скорбь."
(Біблія. Кн. Еклесиаста или проповедника. Гл. 1:18)
Останнім часом у наших часописах часто з'являються матеріали про використання деревоволокнистих плит (ДВП) для виготовлення вуликів. Ось, наприклад, витяг з однієї із таких статей: "ДВП широко застосовую на своїй пасіці приблизно з 1975 р., а пасічникую з 1962 р. Ціную ці матеріали за відносну дешевизну та головне — за малу вагу, легкість і швидкість обробки, естетичний вигляд виробів з них... А для перегородок, заставних фартухів ліпшого матеріалу, ніж ДВП, не варто шукати. На виготовлення витрачаються хвилини, вироби не жолобляться, не розшаровуються, практично не бояться вологи, яка може виникнути у вулику. Всі мої вулики обладнані ними. ...Змушений продати свою "фабрику меду", виготовлену з урахуванням передового досвіду" (УП, №4,2002 р. с.31). Подібна інформація також подана в статті "Вулики з ДВП" (УП, № 3, 2004 р., с.26-27), а в № 6 "Пасіки" за 2004 р. (с. 21), у дописі "Удосконалюю український вулик", досвідчений бджоляр радить молодим пасічникам" ...корпуси виготовляти тільки з ДВП" (?!). Те ж саме у № 8 "Пасіки" за 2003 р. (с. 18-19) —досвідчений бджоляр радить використовувати ДВП не тільки для конструкції вуликів, а й робити з неї медогонки (?!), мотивуючи тим, що матеріал "обійдеться всього в 1 грн. 40 коп".
Це все написано бджолярами-практиками.
А ось що говорять учені. В бесідах з доктором біологічних та медичних наук, професором Г.Д. Бердишевим (свого часу лікував Ден Сяо Піна і Кім Ір Сена) ми торкалися питання впливу навколишнього середовища на продукти бджільництва. А в подарованій ним книзі "Гармония дома и человека как основа здоровья в XX1 веке" (2002 р., с. 134) я знайшов ще й таке: "У Німеччині багато жителів, проживаючи в будинках, при будівництві яких використано ДВП, тяжко захворіли. Захворювання, викликані шкідливими парами, різноманітні — від пошкоджень мозку до пошкоджень периферійної й імунної систем... Формальдегідні смоли насичують житло випарами, які справляють канцерогенну і мутагенну дію."
Так от, знаючи ще й з інших джерел, що використання ДВП через його токсичність обмежується під час виготовлення меблів і оздоблення житла, я вирішив глибше дослідити ступінь впливу цих матеріалів на продукти бджільництва і на бджолу.
У новій (2004 р.), дуже цікавій, книзі "Условия обитания медоносних пчел", яку подарував мені її автор В.М. Корж, про матеріали для вуликів не сказано нічого. То що: матеріал, з якого виготовляють вулики, не має відношення до "средьі обитания" бджіл?! Зовнішня температура, вологість повітря, освітлення, вітер, опади, рельєф місцевості, навколишні рослини, водойми, грунти, гравітаційне і магнітне поля землі, постійне змінне електричні поля атмосфери, природна радіація (радіоактивність) землі, промені сонця, електромагнітні поля радіопередавачів, електрополя високовольтних ліній передач, низькочастотні поля генераторів, акустичні поля, звукове і ультразвукове випромінення — враховано все в цій книзі, в тому числі ґрунтовно досліджено як усі ці фактори впливають на бджіл. А про вплив матеріалів нічогісінько. На моє запитання щодо цього Валерій Миколайович тільки розвів руками і погодився допрацювати цю тему і розповісти в періодиці. В іншій солідній роботі "Увага —бджоли!", яка вийшла в світ у м. Стрию 1997 року і також стоїть на чільному місці моєї книжкової полиці, І.Д.Брик (на фото третій справа) говорить про вплив погоди,туману, роси, водойм, геометри вулика, льотка і прилітної дошки, положення вулика відносно горизонту. Але ні про матеріали, ні про їхній вплив на бджіл та їхню продуктивність і продукти, я знову нічого не знайшов.
Дослідники провели дуже цікаві й ґрунтовні дослідження до дрібниць (хоча в бджільництві дрібниць не буває) і багато чим моїй пасіці зарадили, але проблему матеріалів для виготовлення вуликів проігнорували і мені не допомогли. Тому я звернувся до написаної вченими Л.І. Боднарчуком і Т.Д. Соломахою книги "Вулики. Історія створення та різні системи" (Київ, 1998 р.). Дивно, але щодо матеріалів, з яких виготовляють вулики, також я не знайшов практично нічого, окрім трьох сторінок (с. 102 —104), на яких йдеться про ДВП (очерет, глина, ДВП). Монографія затверджена до друку вченою радою Інституту бджільництва ім.. П.І.Прокопо-вича ААН України. І я засумнівався —ДВП рівноправно поставлена головним інститутом країни поруч із природними матеріалами!? А довго сумніватися в моєму віці — то велика розкіш, тому я сказав собі: "До роботи, діду"!
Предметом моїх досліджень є якість продуктів бджільництва і всього, що на цю якість впливає. В тематичних книгах і працях про вплив ДВП на бджіл і продукти бджільництва я нічого не знайшов, тому звернувся до фахівців Інституту екогігієни та токсикології ім. Л.І. Медведя. Вони довго не могли второпати про що йдеться, а коли зрозуміли, то не могли повірити, що хтось може використовувати ДВП для виготовлення вуликів, де виробляється такий цінний продукт —мед. Це "нонсенс", а по-українськи "нісенітниця", і, мовляв, досліджень з цього питання немає. Разом з керівником відділу гігієни полімерів та токсичних відходів, кандидатом медичних наук Н.Є. Дишиневич ми підняли наукові праці та доробки інституту з цього питання. Тут також нічого подібного ми не знайшли. А от про вплив ДВП на щурів, бактерій, мух дрозофіл, на рослини — матеріалу більше, ніж досить. Ось що ми "накопали" в авторитетних джерелах.
Про вплив ДВП на живі организми і продукти бджільництва"
"Для придания ДВП водостойко-сти в масу перед подачей на отли-вочную машину вводят водно-емульсионньїе фенол-формальде-гидньїе смоли (5-15 % от массы волокна), парафиновьіе и др. змульсии, а также осадители (сер-нокисльїй алюминий)". (Енциклопе-дия полимеров. М., 1974 г.; Спра-вочник по применению полимеров. К., 1984 г.).
Зробимо перший підрахунок: у лежаку, обшитому ДВП товщиною З мм тільки з середини (до 1 м2) формальдегіду — від 100 до 300 г.
'Враховуючи складність перекладу термінів, цитати подаю мовою оригіналів.
Чисельними дослідженнями встановлено виділення з цього матеріалу токсичних речовин формальдегіду та фенолу.
Далі наводимо цитати з книги "Формальдегид", підготовленої під редакцією чл.-кор. АМН СССР Н.Ф.Ізмерова (М., 1982 р., із серії "Международньїй регистр потен-циально токсичньїх веществ (МРПТХВ)".
"Формальдегид легко растворя-ется в воде (у меду близько 20% води. — Авт.). 35 -40 %-ний вод-ньій раствор формальдегида на-зьівается формалином. Формальдегид получают окислением метилового спирта кислородом возду-ха, а также путем окислення метана.
Как вторичньїй продукт формальдегид образуется в воздухе из вьіхлопньїх газов автомобилей в результате сложньїх и многооб-разньїх фотохимических реакций, активируемьіх ультрафиолетовой радиацией солнца. На расстоянии 1 - 2 м от оживленной автомобиль-ной трассьі содержание формальдегида — от 2 до10 мг/ м3 (порог по изменению електроенцефалло-граммьі головного мозга — 0,05 мг/м3). Другим источником загряз-нения биосферьі являются сточ-ньіе водьі (при использовании в гидротехнических сооружениях составов, содержащих фенольньїе спиртьі и фенольї).
Формальдегид является умерен-но токсичним веществом. Летальная доза для человека —3,5- 5,25 г (це , якщо смолу на хліб намазати і зїсти його. — Авт.).
{PAGEBREAK}
Зкспериментальньїе исследова-ния круглосуточного ингаляцион-ного воздействия формальдегида в концентрациях 0,035 и 0,012 мг/м3 в течение 98 суток вьіявили функциональньїе и морфологичес-кие изменения в организме подо-пмтньїх крьіс, особенно после при-менения нагрузок. У животньїх, подвергшихся воздействию кон-центрации формальдегида 0,035 мг/м , наблюдалось повьішение массьі тела, по сравнению с контролем, изменение сумационного порогового показателя через 2 месяца затравок. Микроскопичес-кие исследования органов животньїх, забитьіх в конце опита, вьіявили слабовьіраженную мелко-очаговую катарральную и очаго-вую межлегочную пневмонию, в печени — некоторую "гиперфунк-цию" отдельньїх гепатоцитов. В клетках головного мозга некото-рое обьединение нислевской субстанции нервньїх клеток, имеющих распространенньїй характер в коре и клетках Пуркинье. Указанньїе изменения сохранились после месячного восстановительного периода.
Формальдегид является одним из наиболее известньїх мутагенов. В опитах на дрозофилах, некото-рьіх бактериях и растениях вьіявлена прямая зависимость между концентрацией формальдегида и количеством наследственньїх из-менений. Мутагенная активность обусловлена непосредственньїм воздействием формальдегида на нуклеинопротеиновую субстанцию блокадной аминогруппьі в структу-ре генньїх протеинов.
При сравнении 2-х поколений потомства, полученньїх от самок, затравленньїх отдельно фенолом и формальдегидом и комбинациями зтих ядов в концентрациях 0,25 мг/м3, установлень! большие изменения у потомства, полученньїе от крьіс-самок, подвергшихся ком-бинированному воздействию зтих ядов (у ДВП є обидві отрути. — Авт.).
Комбинированное воздейєтвие фенола в концентрации 0,023 мг/м3 и формальдегида в концентрации 0,024 мг/м с повмшенной температурой воздуха (ЗО ±2 °С) (у вулику — +34 °С. — Авт.) при круг-лосуточньїх затравках в течение трех месяцев вьізьівают у крьіс-самцов изменение еритропага, фагоцитарной активности нейтро-филов, лизоцима, белкового спектра сиворотки крови, нервномьі-шечного апарата, активности епи-телия семенников, митотической активности роговицьі глаза.
Формальдегид является одним из наиболее известньїх алергенов (ідіосинкразію, тобто алергію на мед, часто пояснюють наявністю в медові пилку або бджолиної отрути. — Авт.).
При исследовании потомства бе-льіх крьіс-самок, подвергнутьіх круглосуточной затравке формальдегидом в концентрациях 1 - 0,012 мг/м3 (10 дней до спаривания и ввесь период беременности) установлено влияние на змбриональ-ное развитие плода.
Предложена максимально допустимая концентрация 0,02 мг/м3 в воздухе, которая вьізьівает у рас-тений угнетение процесса фото-синтеза не более чем на 10 %. Предельно допустимая концентрация формальдегида для атмосферного воздуха — 0,003 мг/ м3, фенола — тоже 0,003 мг/м3.
Крім того, одним із авторів ] встановлено, що формальдегід при | тривалому впливу на організм робітників в умовах виробництва | може викликати аденокарценому і порожнини носа (Станкевич К.І.,' Дишиневич Н.Є., 1985 р.).
Із наведеного вже зрозуміло, що формальдегід і фенол — отрути, які шкідливі для всього живого. По суті, у вулику з ДВП виникає своєрідна вихлопна труба, як у автомобіля.... І якщо навіть на щурів -довгожителів, яких вважають чи не найстійкішими до шкідливого впливу навколишнього середовища, ДВП впливає негативно, то що і можна говорити про бджолу з її швидкоплинним життям і особливо ніжних личинок, які практично "купаються" в повітрі вулика.
Або таке. Відомо що мед активно вбирає сторонні запахи, тож у світлі прочитаного такими наївними здаються вимоги нормативних документів щодо зберігання меду: "При хранении меда должно со-блюдаться товарное соседство. Нельзя хранить с медом остропах-нущие (нефтепродуктьі, ядохими-катьі, рибу и рьібньїе изделия, пряности, чай, кофе и другие товари и продукти), а также плодьі овощи и продукти их переработки в негерметичной таре". Підкреслюємо, що в Стандарті йдеться про зберігання меду, наприклад, в бідонах, закритих кришками з гумовими прокладками. А у вулику мед розлитий по чарунках і контактна поверхня з парами формальдегіду — до десятка квадратних метрів. Ось тут й утворюється "вихлопна труба"!
Залишилося з'ясувати, як наведені концентрації співвідносяться з концентраціями формальдегіду, коли вулики виготовлено з ДВП, і чи можна це пов'язати з нашими проблемами? Можна!. Чимало зарубіжних авторів встановили, що концентрація формальдегіду в повітрі будинків, де використано конструкції із ДВП, і де є меблі, виготовлені на основі ДВП, перебуває в межах 0,07 —1,9 мг/м3. Найвищі концентрації (5,26 мг/м ) зареєстровані в пересувних дачних будиночках та кемпінгах. Нагадуємо, що над автотрасою концентрація цих отрут — від 2 мг/м3. Разом з тим, у будинках є вікна, кватирки, двері, площа яких становить до 10% площі стін. Площа ж льотків у вулику менша ніж 0,2% площі стін вулика. Вважаємо, що концентрації формальдегіду в вуликах, виготовлених з ДВП, напевно знаходяться в цьому ж діапазоні (якщо не вищі?). Очевидно науковці, які впевнено рекомендують виготовляти вулики з ДВП, можуть визначити точний рівень цих концентрацій.
Враховуючи безумовно шкідливий вплив формальдегідних смол на все живе і на продукти, зокрема, можна стверджувати:
1) ДВП негативно впливає на бджіл (особливо на розплід), ослаблює їх, робить їх більш подразливими до хвороб, зрештою вкорочує їм віку (зменшує їх чисельність, а значить і продуктивність сім'ї). Для науковців — це актуальна, важлива, благородна і благодатна тема для дослідження з багатомільйонним економічним ефектом (враховуючи кількість вуликів з ДВП). Це щодо впливу на бджіл.
2) отрути формальдегід і фенол у вуликах з ДВП потрапляють і в продукти бджільництва, тому завдають шкоди і людині. Жодна державна служба не допустить контакту харчових продуктів з ДВП і не дасть дозволу на виробництво вуликів чи іншого інвентарю з ДВП. Випускати ці вироби без санітарно-гігієнічного висновку ніхто не має права (див. наказ МОЗ №247 від 9.10.2000 р.).
В.О. СОЛОМКА, канд. тех. наук, секретар міжвідомчої науково-технічної ради розвитку медичної промисловості України, Н.Є.ДИШИНЕВИЧ, канд. мед. наук, керівник відділу гігієни полімерів та токсичних відходів Інституту екогігієни і токсикології ім. Л.М. Медведя МОЗ . . України.
Замість післямови
Думаю, що не один сивочолий бджоляр почісував свою голову під час читання цих нотаток. Нічого не поробиш: ще раз уважно прочитайте епіграф до нотаток. Посилання прибічників виготовлення вуликів з ДВП на дешевизну стають недоречними ("Дешева рибка — погана юшка"). Кращим матеріалом для вуликів у всі періоди ведення бджільництва вважалися нецінні види листового дерева: верба, осика, липа... А в одній старій і мудрій книзі з бджільництва написано, що найкращим для вуликів є "ситовое" [рос.) дерево. Не знаєте такого? І я донедавна не знав. А це листяне дерево, яке засохло на корені (сухостій). Взагалі ж у нас воно вважається непотребом і йде , як правило, на дрова. От вам і дешевий, і, водночас, найкращий матеріал для вулика. До речі, про це дерево знає і Валерій Миколайович Корж, який дав мені більше інформації, ніж я знайшов в енциклопедії. А мовчить...
А для тих, хто виготовляє вулики не на продаж, а для себе, повторюю те, що вже говорив (див. "Пасіку", №1,2003 р. с.22): "Використовувати для вуликів будь-який матеріал неорганічного походження можна лише після того, як визначитеся, що то за матеріал і переконаєтеся, що він не шкідливий для організму людини". До цього можу додати — "і для бджоли".
А щодо використання ДВП у вуликах, то пораджу таке: "оскільки за нинішніх порядків усім байдуже, з чого виготовлені ваші вулики, то' контролером може бути тільки ваша власна совість. Отож —не беріть гріха на душу!. Годувати людей ( в т. ч. найближче своє оточення) шкідливим продуктом, — то аморально."
Щоб не подумали, що я такий вже "святий та божий", покаюся: після того, як я заніс ці нотатки до свого зошита, я спалив свої заставні дошки (фартухи) і годівниці, виготовлені з ДВП, а подаючи ці нотатки читачам "Пасіки", я свій гріх спокутую!.
З повагою В.О.СОЛОМКА ("Дід Василь")
Журнал "Пасека" №8, К иев, 2004г.
<<назад